Iryna Skubii

У статті розглянуті особливості дослідження історії радянського споживання в 1920–1930-ті роки. Проаналізовано проблему вивчення споживача як одного з áкторів соціального життя. У межах дослідження застосовано гендерно-віковий підхід, щоб класифікувати споживчі групи. Об’єктом наукового аналізу є діти, чоловіки та жінки, які, попри належність до різних соціальних і професійних груп, були споживачами товарів та послуг. Методологічний потенціал історії споживання дає змогу відкрити нові «обличчя» соціальної історії радянського суспільства.
In the article the features of the Soviet consumption’s history of the 1920-1930th years are considered. In order to classify different types of consumers is used the gender-age approach. In this regard, children, men and women are the objects of scientific analysis who, in spite of their belonging to the various social and professional groups, were consumers of goods and services. Thus, the methodological potential of the history of the consumption is used to uncover new «faces» of the social history of Soviet society.

Натомість дослідження універсального магазину як торговельного закладу модерного міста —  це спосіб пошуку схожих тенденцій у розвитку міського стилю життя в СРСР та країнах Західної Європи й Америки. Універмаг успішно вписався в урбанізаційний проект нової країни: став частиною задуму «соціалістичного міста», його використовували в «боротьбі за культурну торгівлю» та вихованні «нової радянської людини».

У статті досліджено проблеми радянського споживання у 1920–1930-ті роки крізь призму травматичного досвіду та його рефлексії. Для розкриття прихованих аспектів споживчих практик «нової радянської людини» використано теоретичну конструкцію «травматичного досвіду». Залу-чення методологічного інструментарію дослідження емоцій та травми дало змогу виявити нега-тивні спогади в індивіда про повсякденне споживання. Проаналізовано такі травматичні практики, як купівля і «діставання» товарів, стояння в чергах, втрата часу тощо. З'ясовано, що травматич-ний досвід споживання сформував «уявну спільноту» людей, які були об'єднані навколо спільних проблем матеріального забезпечення. Ключові слова: споживання, радянське суспільство, нова радянська людина, травма, емоції.

The article deals with the issues of tourist potential of Ukraine. The novelty of the study is an interdisciplinary approach to researching the development of tourism, taking into account historical policy and memory policy. The example of Kharkiv has shown that attention to the tourist objects as important places of historical memory gives us an opportunity to look more closely at the issues of cultural heritage. The potential of places of historical memory in the regions of Ukraine will be considered as an opportunity to create favorable conditions not only for the development of domestic tourism, but also will contribute to the successful implementation of the historical policy of the state.
У статті розглядаються питання розвитку туристичного потенціалу України. Новизна дослідження полягає у міждисциплінарному підході щодо вивчення проблем розвитку туризму з врахуванням історичної політики та політики пам’яті. На прикладі Харкова було показано, що увага до туристичних об’єктів як важливих місць історичної пам’яті дає можливість ширше подивитися на питання культурної спадщини. Врахування потенціалу місць історичної пам’яті в регіонах України дасть можливість створити сприятливі умови не лише для розвитку внутрішнього туризму, а й сприятиме успішній реалізації історичної політики держави.

У дослідженні розглядаються характерні риси чоловічих споживчих потреб в 1920-1930-ті роки. Розглянуто вплив комуністичної ідеології на чоловічі споживчі потреби в СРСР. У процесі дослідження з’ясовано, що біографія чоловічих речей, тривалість їхнього життя були іншими у порівнянні з жіночими у досліджуваний період. Соціальний статус, професійне середовище та близькість до каналів розподілу сконструювали мозаїчний образ чоловіка-споживача. Модернізація стала важливим фактором, який вплинув на появу нових практик споживання і предметів чоловічого побуту.
Ключові слова: чоловік, споживання, повсякденне життя, місто, радянська Україна, 1920-1930-ті роки.

The basic features and problems of male consumption in 1920-1930s are considered. The main aim of research is to analyze the material world and everyday life of the male consumer and his demands mainly in the urban space of Soviet Ukraine. The crucial role of Communist ideology and propaganda in the emergence of male consumer culture is discussed. It has been also paid attention on the great role of Soviet planned economic system that influenced on the material needs of ordinary consumers. Thus, it has been emphasized that the image of male consumer was not homogenous. Such features as social status, professional surroundings, accessibility to the distribution sources constructed its mosaics. Due to these reasons, it is not possible to construct the general image of male consumer, but only to characterize its various types, which belonged to different representatives of male population such as workers, Communist party’s members, traders (nepmen), “red directors”, or intellectuals. It has been examined that biography of male’s things, their longevity was not the same as in comparison with female’s ones, because of the less developed practices of suing and remaking clothes among the men. As consumers, they were not also broadly presented in various fashion magazines. It could be explained by the existing consumer policy towards them that excluded man from the fashion discourse. That’s why as a result the male consumption could be presented as “forgotten” area of Soviet official discourse. Communist authorities were building new “byt” and had forgotten to satisfy everyday needs of the builders. Notwithstanding, the problems with shortages of goods and clothes forced men to create the new everyday practices, which included the usage of women’s sewing services. Therefore, the practices of individual sewing of clothes were not developed among the men. Nevertheless, they took part in the modernization process of Soviet society and consequently accepted new industrial goods into their everyday consumer practices. The investigation of male consumer goods led to the conclusion that their biography, durability differed from female material world.
Key words: man, consumption, everyday life, city, Soviet Ukraine, 1920-1930s.

У статті розглядаються особливості дослідження історії радянського споживання та повсякденного життя в 1920-1930-ті роки. Аналізується проблема вивчення споживачів як одних із акторів соціального життя. Для їх класифікації пропонується застосування гендерно-вікового підходу, тому об’єктом дослідження було обрано дітей, чоловіків та жінок.
Ключові слова: споживач, повсякденне життя, радянське суспільство, 1920-1930-ті роки, чоловік, жінка, дитина.

The purpose of this research is to investigate children’s consumption in the context of social and economical life of Soviet Ukraine in 1920 – 1930s. Children and childhood have already become the field of historical research in Ukraine and abroad. Nevertheless, the history of children’s consumption remains unrecognized even in those fields as history of childhood and history of consumption.
By examining plans and reports of child’s goods production, newspapers, personal documents and other available sources of 1920-30s, the main aim of this research is to provoke rethinking of the meaning of consumerism, creation Soviet child’s consumption and its place in formation the Soviet style of life and everyday.
By focusing on child’s consumer goods in the early Soviet society, this investigation examines the mechanisms of their distribution and allocation as well as the spaces and practices of consumption proper. In Soviet Union, idea about children as “flowers of life” was widely used and it stood on the center of the state-building project in early Soviet period. At that time, Soviet officials faced with the difficult and very important problem of creating the Soviet childhood, norms of childhood, its everyday life and child’s consumer culture as well.
It is has been argued that during this era state officials, Soviet propaganda created and recreated new children’s commodities. In the 1920s was widely used and promoted in press the self-making toys. It was connected with well-known Soviet consumption practice of doing-by-hand. From the middle of 1930s the children consumption has been influenced by militarization campaign and control of state authorities over production of toys. However, children’s toys, as well as others consumer goods constituted an important yet inherently “other” dimension of materiality in the early Soviet era. Crucially, it is precisely the marginal position of these products and their consumer groups that allows us to re-evaluate the ‘norm’ of early Soviet consumption and to demonstrate the pervasive nature and persistent appeal of the ‘other’ commodities. It has been proved that in these conditions children became the objects of the construction of the new consumer culture of Soviet society.

Мета даного дослідження полягає у вивченні дитячого споживання в контексті соціального та економічного життя радянської України в 1920-1930-ті роки. Стверджується, що у цей період державні органи влади, радянська пропаганда створювали / відтворювали нові дитячі товари. Доведено, що в цих умовах діти стали важливими об’єктами конструювання нової культури споживання в радянському суспільстві.

The article touches upon the issue of consumption in Soviet city in 1920-1930s, which was connected with ideology and everyday life. Special attention is paid to the theoretical concept of “consumption”, its understanding by communist ideologists and authorities as well. It is spoken about the typical features of the consumption practices of this period, especially shortage of goods, their bad assortment and quality. The place of state in regulation of the consumption and ideological influence on consumer is analyzed. It is discovered that mass consumption was directed on the attainment the collective progress, but not on the satisfying of the individual needs. It is studied the consumer basket of different social groups of Soviet cities. Much attention is given to the investigation of the transformation process of the urban space of the early Soviet society in the investigated period. The article gives detailed analysis of new spaces of Soviet consumption such as univermags and cooperatives. It was the univermags that became the “face” of Soviet retail trade and place of satisfying consumer’s demands. At the same time the Soviet authorities actively used the old spaces of consumption putting them to the system of state retail trade. It should be noted about those cities as Kharkiv, Dnipropetrovs’k, and Mykolaiiv that were better satisfied with goods than others Ukrainian urban centers. It is discovered that during 1920s the consumer was important figure in the system of retail trade, because of existed competition between state and private trade. It is stressed that some of the consumption problems from 1920-1930s became the chronic features of Soviet every day life in the next decades. At the same time Soviet authorities emphasized on temporality of difficulties in satisfying the people’s needs. The author comes to conclusion that in the conditions of the formation of totalitarian regime the new consumption practices of town peoples became the important form of adaptation and confrontation to the ideological dogmas.
Key words: соnsumption, trade, everyday life, ideology, shortage, assortment, Soviet city.

У статті розглядаються особливості універсальних магазинів як торгівельних закладів в радянській Україні в 1920-1930-ті роки. Універмаг досліджується як унікальний простір міського споживання. В ідеології та пропаганді йому надавалося особливе місце, обумовлене необхідністю «закріплення перемог та переваг радянської культурної торгівлі», демократизації споживання та переходу на вищий щабель його розвитку. У міському просторі універмаги стали символами новизни, достатку, взірцями для інших торгівельних установ, важливими осередками міського життя. На їхньому прикладі у статті досліджується, яким чином у суспільному дискурсі відбувся перехід від образу «покупця» до «споживача». Їх інноваційність передбачала необхідність використання модерних тенденцій в облаштуванні простору, зокрема вітрин та прилавків. У технічному оснащенні універмаг був обладнаний за останніми вимогами часу з використанням механічних пристроїв та холодильних установок. Відкриття універсальних магазинів стало новим етапом у розвитку радянської торгівлі. Протягом 1920-1930-х років відбулося формування «нового радянського споживача» з властивою йому культурою та практиками споживання.
In the article the features of department stores as trade establishments in Soviet Ukraine in 1920-1930s are examined. Department store is investigated as unique space of urban consumption. It got the special place in ideology and propaganda and "fixed the victories and advantages of Soviet cultural trade", democratization of consumption. In urban space department stores became the symbol of novelty, sufficiency and example for other trade institutions. Special attention is given to the transition in public discourse the image from "customer" to "consumer" during 1920-1930s. The innovativeness of univermags led to the use of modern tendencies in the arrangement of space, in particular window displays and counters. It has been analyzed how department stores were equipped according to the last requirements of time with the help of mechanical devices and refrigeration units. It has been concluded that state department stores could have became a model of successful Soviet management and marketing in the field of trade. Nevertheless, it was not enough to create a properly equipped store space, because consumer and department store were in dependence from ideological and economic policies of Soviet authorities. At the same time, the opening of department stores became a new stage in the development of Soviet trade, where the consumer could have became the main actor of these processes. However, in spite of this fact, during 1920-1930s a "new Soviet consumer" with its culture and consumption practices took place was created.

22–23 вересня 2016 р. відбувся “2-й се-
мінар з еволюції роздрібної торгівлі: економічні, соціальні та політичні перспекти-
ви” у м. Уппсала, який організували кафедра економічної історії Університету міс-
та і Центр бізнес-історії міста Уппсала. Авторка пропонує огляд роботи семінару

У даному дослідженні розглядається матеріальне забезпечення дітей в радянській Україні в 1920-30-ті роки. В основу статті лягли документи органів забезпечення дитячих закладів, періодика, у тому числі візуальні джерела, фотографії дітей та дитячих товарів. Увага до світу дитинства з боку більшовиків обумовлювалася пріоритетним значенням, яке вони надавали вихованню молоді. Мілітаризація суспільства впродовж другої половини 1930-х років вплинула на зміни в асортименті дитячих товарів, який був покликаний виховувати будівельників та захисників радянської держави. Завдяки цьому дитяче споживання стало важливим елементом матеріальної культури «нового споживача». Чи була дитина самостійним споживачем? Дослідження питання споживання у радянському суспільстві 1920-30-х років перебуває на перетині кількох площин, які уособлюють його різні виміри для кожного представника соціальної, гендерної чи професійної групи, як-от робітників, селян, жінок, чоловіків тощо. У кожній з них можемо побачити і дитяче обличчя споживача, яке, попри свою «невидимість» у контексті великої історії, займає важливе місце у її творенні. Cаме в роки дитинства людина отримує у процесі соціалізації абсолютні цінності – доброту, любов, правду, справедливість, гідність, свободу, чесність, тому, очевидно, що від того, які саме цінності та яким чином вони засвоєні будуть залежати її громадянська позиція та майбутні погляди на суспільний устрій, державу. У даному дослідженні ж йде мова про дитяче споживання і товари, які отримували діти радянської України в 1920-ті роки та часи сталінізму.

У дослідженні розглядаються проблеми споживання в радянському місті у 1920-1930-х роках, які знаходилися на перетині ідеології та повсякденного життя. Звертається увага на типові риси споживання цього періоду, серед яких були дефіцит товарів, незадовільний асортимент та якість. Аналізуються місце держави в його регулюванні та ідеологічному впливі на споживача. Встановлено, що в умовах становлення тоталітарного ладу нові практики споживання містян стали формою пристосування і протистояння ідеологічним догмам.
Ключові слова: споживання, торгівля, повсякденне життя, ідеологія, дефіцит, асортимент, радянське місто.
The article touches upon the issue of consumption in Soviet city in 1920-1930s, which was connected with ideology and everyday life. Special attention is paid to the theoretical concept of “consumption”, its understanding by communist ideologists and authorities as well. It is spoken about the typical features of the consumption practices of this period, especially shortage of goods, their bad assortment and quality. The place of state in regulation of the consumption and ideological influence on consumer is analyzed. It is discovered that mass consumption was directed on the attainment the collective progress, but not on the satisfying of the individual needs. It is studied the consumer basket of different social groups of Soviet cities. Much attention is given to the investigation of the transformation process of the urban space of the early Soviet society in the investigated period. The article gives detailed analysis of new spaces of Soviet consumption such as univermags and cooperatives. It was the univermags that became the “face” of Soviet retail trade and place of satisfying consumer’s demands. At the same time the Soviet authorities actively used the old spaces of consumption putting them to the system of state retail trade. It should be noted about those cities as Kharkiv, Dnipropetrovs’k, and Mykolaiiv that were better satisfied with goods than others Ukrainian urban centers. It is discovered that during 1920s the consumer was important figure in the system of retail trade, because of existed competition between state and private trade. It is stressed that some of the consumption problems from 1920-1930s became the chronic features of Soviet every day life in the next decades. At the same time Soviet authorities emphasized on temporality of difficulties in satisfying the people’s needs. The author comes to conclusion that in the conditions of the formation of totalitarian regime the new consumption practices of town peoples became the important form of adaptation and confrontation to the ideological dogmas.
Key words: соnsumption, trade, everyday life, ideology, shortage, assortment, Soviet city.

У статті розглядаються проблеми становлення кооперативної торгівлі Харкова. З’ясовується її місце в політиці радянської влади. Звертається окрема увага на початковий етап розвитку споживчої кооперації Харкова, представленої у першу чергу Харківським споживчим товариством.
The article deals with the investigation the problem of becoming the cooperative trade in Kharkiv. Its place in the policy of Soviet power is revealed. Special attention is paid to the investigation the initial stage of the consumer cooperation development in Kharkiv, which is firstly presented by Kharkiv consumer society.

Під час вивчення та порівняння історії Харкова та Києва 1920–1930-х років
основний фокус у більшості дослідників припадає на політичний аспект цього
питання: утвердження радянської влади в Україні, становлення Харкова як столиці
УСРР, перенесення столиці з Харкова до Києва 1934 р. тощо. Дослідження цього
ж питання під кутом зору економічної історії дає можливість відкинути політичну
складову і з’ясувати, яку ж роль відігравали ці два найбільших міста Української
Соціалістичної Радянської Республіки в її економічному житті 1920-х років.

У статті розглядається становлення державної акціонерної торгівлі в Харкові в 1920-ті рр., протягом яких пройшла еволюція товариств від оптових до оптово-роздрібних. Досліджується місце та роль Хаторгу у розвитку акціонерної торгівлі в Харкові в роки непу.
Ключові слова: акціонерне товариство, Хаторг, Харків, неп.
The article is devoted to the study of becoming of the joint stock trade in Kharkiv in the 1920th. The evolution of the company’s activity from wholesale to wholesale-retail trade under 1920th is investigated. The Khatorg’s place in the development of the joint stock trade in Kharkiv in the years of NEP are analyzed.
Keywords: joint stock company, Khatorg, Kharkov, NEP.

Стаття присвячена вивченню дефіциту товарів в Харкові в умовах згортання нової економічної політики. Досліджуються питання про причини дефіциту товарів, методи його подолання владою, підприємцями та суспільством. У пошуках товарів приватні торгівці часто вдавалися до нелегальних способів товарного постачання. Вказується, що до кінця непу дефіцит товарів став однією з характерних рис повсякденного життя мешканців Харкова. Зроблено висновок, що до кінця 1920-х років товарний дефіцит не був ліквідований, а навпаки поступово трансформувався в хронічну проблему радянської торгівлі та суспільства. Ключові слова: дефіцит товарів, НЕП, торгівля, Харків. Сьогодні в умовах ринкової економіки та загальнодоступності будь-яких матеріальних цінностей важко собі уявити відсутність на полицях магазинів товарів першої необхідності. Втім, і в країні з ринковими методами господарювання можливими є нетривалі приклади дефіциту деяких товарів. Відмінність між непівським та сучасним розумінням цього економічного явища полягають як у причинах його виникнення, так і в особливостях його подолання. Для радянського суспільства слово ―дефіцит‖ було знайоме і міцно ввійшло на довгі роки в йог повсякденні практики існування. Нестача товарів повсякденного вжитку стала проявлятися уже в роки так званого ―воєнного комунізму‖. В умовах існування в Радянському Союзі планово-адміністративної командної економіки та пріоритетного розвитку важкої промисловості дефіцит товарів повсякденного вжитку був звичним явищем. У пам'яті покоління українського суспільства, яке жило в 1980-х роках, ще свіжі згадки про довгі черги, практику ―діставання‖, відсутність або дефіцит багатьох товарів. Для 1920-х років, часу нової економічної політики, розквіту ринку і приватного підприємництва, достатку всіляких товарів, дефіцит товарів також не був виключенням. У даному дослідженні здійснюється спроба визначити причини, характерні риси дефіциту товарів в умовах згортання нової економічної політики наприкінці 1920-х років. Актуальність дослідження цього питання в контексті вивчення історії торгівлі в Харкові в роки непу полягає у тому, що сучасні економічні та соціальні процеси в Україні ще проходять трансформацію, відбувається становлення ринкових інститутів. Втім, і на цьому етапі українське суспільство час від часу сколихують випадки появи дефіциту товарів. Завдання даної роботи полягає у пошуку можливих аналогій з сучасною добою, звернення уваги на причини появи дефіциту товарів в 1920-ті роки та виявлення зв'язку з тогочасними економічними чи суспільними процесами в країні. Наступне завдання полягає у з'ясуванні того, чи був дефіцит товарів типовим для інших столичних центрів СРСР, чи Харків мав специфічні риси, які і вирізняли його з-поміж інших міст країни. У пресі середини 1920-х років про місце Харкова в ринку України згадувалося так: " Харьковский торговый рынок, являющийся центральным на Украине, конъюнктурные настроения которого влияют далеко за пределы своего округа… " [1]. Місцеві органи влади, оцінюючи роботу системи торгівлі в Україні, звернули свою увагу на специфіку міста в товарному забезпеченні: " Город Харьков своим исключительно мощным ростом представляет в этом отношении весьма трудное поле деятельности для кооперации: нужны огромные возможности и организационные усилия, чтобы торговое обслуживание поспевало за ростом потребности " [2, арк. 27]. У дослідження цієї проблеми зробили значний внесок багато дослідників. Праці радянських економістів 1920-х років являються цінними не лише з практичної точки зору, але й служать ключем для розуміння проблеми дефіцитності суспільством тих років [3, 4]. Деякі з них містять практичні поради з подолання дефіциту товарів та рекомендації торгівельним закладам щодо його попередження. " Розничная торговля должна иметь обширный выбор разных ассортиментов, чтобы потребитель получил то, что удовлетворяет его нуждам " [5] – такими були рекомендації радянських кооператорів з раціоналізації кооперативної торгівлі в середині 1920-х років. Радянські науковці проблему товарного дефіциту здебільшого розглядали крізь призму ―боротьби з непманською буржуазією‖ [6]. Не залишилося це питання і без уваги зарубіжних істориків та економістів [7, 8]. Серед сучасних досліджень, які висвітлюють проблему товарного дефіциту, є робота О. Осокіної [9]. У ній автор розглядала соціалістичне торгівлю, яка почала утверджуватися наприкінці 1920-х років, за фасадом ―сталінського достатку‖ та в тисках товарного дефіциту. У контексті вивчення процесів ліквідації приватного підприємництва згаданого питання у своїх роботах торкнувся Ю. П. Волосник [10, 11, 12]. Оскільки вивчення товарного дефіциту у названих вище та інших працях здійснювалося в межах всієї країни або республіки, в контексті загальних економічних та соціальних процесів періоду нової економічної політики та індустріалізації, постає необхідність визначення його причин і характерних рис в Харкові наприкінці 1920-х років, в умовах згортання непу. На збільшення кількості важкодоступних і в той же час необхідних споживачу в його повсякденному житті товарів впливало перш за все політичне та економічне протистояння держави і приватника. Намагаючись витіснити останнього з ринку, радянська влада створювала несприятливі умови для ведення підприємницької діяльності, у тому числі й у сфері забезпечення товарами або плановому постачанні. Такий

Стаття присвячена вивченню повсякденної діяльності торгівців в роки непу. У дослідженні розглядаються особливості трудових відносин професійних торгівців Харкова, умови праці, рівень заробітної плати різних службовців крамниці, тривалість робочого дня, норми часу, умови професійного навчання, підвищення кваліфікації.
The article is devoted to the investigation of trader’s everyday life in the years of NEP. The article deals with the features of working conditions of the professional traders, the wages of different store employees, the duration of the working day and time standards, the terms of vocational training, the advanced training.

У статті розглядаються підприємницькі ризики у сфері торгівлі в Харкові в роки непу. Зроблено спробу серед усіх поширених ризиків дослідити переоподаткування, практику стягнення адміністративних штрафів та інші прояви політики місцевих органів влади. Встановлено, що існуючі економічні умови негативним чином впливали на розвиток ринку та торгівельного підприємництва.
Ключові слова: торгівля, підприємництво, ризик, неп, Харків.

Стаття присвячена діяльності органів державної безпеки у сфері торгівлі в Харкові в роки непу. Виявлено негативні тенденції в їх роботі, які деструктивно впливали на ринкові відносини, пригнічували та знищували приватнопідприємницьку ініціативу.
Ключові слова: неп, торгівля, органи державної безпеки.
The article is devoted to the investigation the activity of state security organs in the trade sphere in Kharkiv under NEP. The tendencies in their work that destructively influenced the market relations, repressed and destroyed the private еnterprise initiative have been discovered. Key words: NEP, trade, state security organs.

В рамках данного исследования будет показана связь между детским потреблением и советской идеологией и пропагандой, его изменение и трансформация под их влиянием. Кроме того приоритетной задачей становится изучение ассортимента детских товаров, которые формировали мир советского детства 1920-1930-х годов. В этой связи следует рассмотреть то, какое место занимали товары для «цветов жизни», как часто называли детей в советском обществе», среди других материальных ценностей раннего советского общества.
ASEEES-MAG Summer Convent (Lviv), 26-28 июня 2016 г., секция «Other Commodities”

Economic history is a field that has been under-investigated by scholars specializing in Ukrainian, Soviet, and post-Soviet history. However, as the Bolsheviks built their state based on the principles of planned economy, economics influenced all spheres of political and social life. Examining trade as an area of ​​interaction between public and private life gives us an insight into the massive transformations of Soviet society during the 1920s known as the New Economic Policy. This period was associated with the emergence of private enterprises in the spheres of trade and industry, as well as with the creation of the state cooperative system. It was a time when ordinary people sought to take advantage of new economic opportunities to improve their lives.