UNESCO "Philosophy of Human Communication" and Socio-humanitarian Disciplines

Стаття присвячена діяльності органів державної безпеки у сфері торгівлі в Харкові в роки непу. Виявлено негативні тенденції в їх роботі, які деструктивно впливали на ринкові відносини, пригнічували та знищували приватнопідприємницьку ініціативу.
Ключові слова: неп, торгівля, органи державної безпеки.
The article is devoted to the investigation the activity of state security organs in the trade sphere in Kharkiv under NEP. The tendencies in their work that destructively influenced the market relations, repressed and destroyed the private еnterprise initiative have been discovered. Key words: NEP, trade, state security organs.

У статті розглядаються підприємницькі ризики у сфері торгівлі в Харкові в роки непу. Зроблено спробу серед усіх поширених ризиків дослідити переоподаткування, практику стягнення адміністративних штрафів та інші прояви політики місцевих органів влади. Встановлено, що існуючі економічні умови негативним чином впливали на розвиток ринку та торгівельного підприємництва.
Ключові слова: торгівля, підприємництво, ризик, неп, Харків.

Стаття присвячена вивченню повсякденної діяльності торгівців в роки непу. У дослідженні розглядаються особливості трудових відносин професійних торгівців Харкова, умови праці, рівень заробітної плати різних службовців крамниці, тривалість робочого дня, норми часу, умови професійного навчання, підвищення кваліфікації.
The article is devoted to the investigation of trader’s everyday life in the years of NEP. The article deals with the features of working conditions of the professional traders, the wages of different store employees, the duration of the working day and time standards, the terms of vocational training, the advanced training.

Стаття присвячена вивченню дефіциту товарів в Харкові в умовах згортання нової економічної політики. Досліджуються питання про причини дефіциту товарів, методи його подолання владою, підприємцями та суспільством. У пошуках товарів приватні торгівці часто вдавалися до нелегальних способів товарного постачання. Вказується, що до кінця непу дефіцит товарів став однією з характерних рис повсякденного життя мешканців Харкова. Зроблено висновок, що до кінця 1920-х років товарний дефіцит не був ліквідований, а навпаки поступово трансформувався в хронічну проблему радянської торгівлі та суспільства. Ключові слова: дефіцит товарів, НЕП, торгівля, Харків. Сьогодні в умовах ринкової економіки та загальнодоступності будь-яких матеріальних цінностей важко собі уявити відсутність на полицях магазинів товарів першої необхідності. Втім, і в країні з ринковими методами господарювання можливими є нетривалі приклади дефіциту деяких товарів. Відмінність між непівським та сучасним розумінням цього економічного явища полягають як у причинах його виникнення, так і в особливостях його подолання. Для радянського суспільства слово ―дефіцит‖ було знайоме і міцно ввійшло на довгі роки в йог повсякденні практики існування. Нестача товарів повсякденного вжитку стала проявлятися уже в роки так званого ―воєнного комунізму‖. В умовах існування в Радянському Союзі планово-адміністративної командної економіки та пріоритетного розвитку важкої промисловості дефіцит товарів повсякденного вжитку був звичним явищем. У пам'яті покоління українського суспільства, яке жило в 1980-х роках, ще свіжі згадки про довгі черги, практику ―діставання‖, відсутність або дефіцит багатьох товарів. Для 1920-х років, часу нової економічної політики, розквіту ринку і приватного підприємництва, достатку всіляких товарів, дефіцит товарів також не був виключенням. У даному дослідженні здійснюється спроба визначити причини, характерні риси дефіциту товарів в умовах згортання нової економічної політики наприкінці 1920-х років. Актуальність дослідження цього питання в контексті вивчення історії торгівлі в Харкові в роки непу полягає у тому, що сучасні економічні та соціальні процеси в Україні ще проходять трансформацію, відбувається становлення ринкових інститутів. Втім, і на цьому етапі українське суспільство час від часу сколихують випадки появи дефіциту товарів. Завдання даної роботи полягає у пошуку можливих аналогій з сучасною добою, звернення уваги на причини появи дефіциту товарів в 1920-ті роки та виявлення зв'язку з тогочасними економічними чи суспільними процесами в країні. Наступне завдання полягає у з'ясуванні того, чи був дефіцит товарів типовим для інших столичних центрів СРСР, чи Харків мав специфічні риси, які і вирізняли його з-поміж інших міст країни. У пресі середини 1920-х років про місце Харкова в ринку України згадувалося так: " Харьковский торговый рынок, являющийся центральным на Украине, конъюнктурные настроения которого влияют далеко за пределы своего округа… " [1]. Місцеві органи влади, оцінюючи роботу системи торгівлі в Україні, звернули свою увагу на специфіку міста в товарному забезпеченні: " Город Харьков своим исключительно мощным ростом представляет в этом отношении весьма трудное поле деятельности для кооперации: нужны огромные возможности и организационные усилия, чтобы торговое обслуживание поспевало за ростом потребности " [2, арк. 27]. У дослідження цієї проблеми зробили значний внесок багато дослідників. Праці радянських економістів 1920-х років являються цінними не лише з практичної точки зору, але й служать ключем для розуміння проблеми дефіцитності суспільством тих років [3, 4]. Деякі з них містять практичні поради з подолання дефіциту товарів та рекомендації торгівельним закладам щодо його попередження. " Розничная торговля должна иметь обширный выбор разных ассортиментов, чтобы потребитель получил то, что удовлетворяет его нуждам " [5] – такими були рекомендації радянських кооператорів з раціоналізації кооперативної торгівлі в середині 1920-х років. Радянські науковці проблему товарного дефіциту здебільшого розглядали крізь призму ―боротьби з непманською буржуазією‖ [6]. Не залишилося це питання і без уваги зарубіжних істориків та економістів [7, 8]. Серед сучасних досліджень, які висвітлюють проблему товарного дефіциту, є робота О. Осокіної [9]. У ній автор розглядала соціалістичне торгівлю, яка почала утверджуватися наприкінці 1920-х років, за фасадом ―сталінського достатку‖ та в тисках товарного дефіциту. У контексті вивчення процесів ліквідації приватного підприємництва згаданого питання у своїх роботах торкнувся Ю. П. Волосник [10, 11, 12]. Оскільки вивчення товарного дефіциту у названих вище та інших працях здійснювалося в межах всієї країни або республіки, в контексті загальних економічних та соціальних процесів періоду нової економічної політики та індустріалізації, постає необхідність визначення його причин і характерних рис в Харкові наприкінці 1920-х років, в умовах згортання непу. На збільшення кількості важкодоступних і в той же час необхідних споживачу в його повсякденному житті товарів впливало перш за все політичне та економічне протистояння держави і приватника. Намагаючись витіснити останнього з ринку, радянська влада створювала несприятливі умови для ведення підприємницької діяльності, у тому числі й у сфері забезпечення товарами або плановому постачанні. Такий

У статті розглядається становлення державної акціонерної торгівлі в Харкові в 1920-ті рр., протягом яких пройшла еволюція товариств від оптових до оптово-роздрібних. Досліджується місце та роль Хаторгу у розвитку акціонерної торгівлі в Харкові в роки непу.
Ключові слова: акціонерне товариство, Хаторг, Харків, неп.
The article is devoted to the study of becoming of the joint stock trade in Kharkiv in the 1920th. The evolution of the company’s activity from wholesale to wholesale-retail trade under 1920th is investigated. The Khatorg’s place in the development of the joint stock trade in Kharkiv in the years of NEP are analyzed.
Keywords: joint stock company, Khatorg, Kharkov, NEP.

Під час вивчення та порівняння історії Харкова та Києва 1920–1930-х років
основний фокус у більшості дослідників припадає на політичний аспект цього
питання: утвердження радянської влади в Україні, становлення Харкова як столиці
УСРР, перенесення столиці з Харкова до Києва 1934 р. тощо. Дослідження цього
ж питання під кутом зору економічної історії дає можливість відкинути політичну
складову і з’ясувати, яку ж роль відігравали ці два найбільших міста Української
Соціалістичної Радянської Республіки в її економічному житті 1920-х років.

В рамках данного исследования будет показана связь между детским потреблением и советской идеологией и пропагандой, его изменение и трансформация под их влиянием. Кроме того приоритетной задачей становится изучение ассортимента детских товаров, которые формировали мир советского детства 1920-1930-х годов. В этой связи следует рассмотреть то, какое место занимали товары для «цветов жизни», как часто называли детей в советском обществе», среди других материальных ценностей раннего советского общества.
ASEEES-MAG Summer Convent (Lviv), 26-28 июня 2016 г., секция «Other Commodities”

У статті розглядаються проблеми становлення кооперативної торгівлі Харкова. З’ясовується її місце в політиці радянської влади. Звертається окрема увага на початковий етап розвитку споживчої кооперації Харкова, представленої у першу чергу Харківським споживчим товариством.
The article deals with the investigation the problem of becoming the cooperative trade in Kharkiv. Its place in the policy of Soviet power is revealed. Special attention is paid to the investigation the initial stage of the consumer cooperation development in Kharkiv, which is firstly presented by Kharkiv consumer society.

У дослідженні розглядаються проблеми споживання в радянському місті у 1920-1930-х роках, які знаходилися на перетині ідеології та повсякденного життя. Звертається увага на типові риси споживання цього періоду, серед яких були дефіцит товарів, незадовільний асортимент та якість. Аналізуються місце держави в його регулюванні та ідеологічному впливі на споживача. Встановлено, що в умовах становлення тоталітарного ладу нові практики споживання містян стали формою пристосування і протистояння ідеологічним догмам.
Ключові слова: споживання, торгівля, повсякденне життя, ідеологія, дефіцит, асортимент, радянське місто.
The article touches upon the issue of consumption in Soviet city in 1920-1930s, which was connected with ideology and everyday life. Special attention is paid to the theoretical concept of “consumption”, its understanding by communist ideologists and authorities as well. It is spoken about the typical features of the consumption practices of this period, especially shortage of goods, their bad assortment and quality. The place of state in regulation of the consumption and ideological influence on consumer is analyzed. It is discovered that mass consumption was directed on the attainment the collective progress, but not on the satisfying of the individual needs. It is studied the consumer basket of different social groups of Soviet cities. Much attention is given to the investigation of the transformation process of the urban space of the early Soviet society in the investigated period. The article gives detailed analysis of new spaces of Soviet consumption such as univermags and cooperatives. It was the univermags that became the “face” of Soviet retail trade and place of satisfying consumer’s demands. At the same time the Soviet authorities actively used the old spaces of consumption putting them to the system of state retail trade. It should be noted about those cities as Kharkiv, Dnipropetrovs’k, and Mykolaiiv that were better satisfied with goods than others Ukrainian urban centers. It is discovered that during 1920s the consumer was important figure in the system of retail trade, because of existed competition between state and private trade. It is stressed that some of the consumption problems from 1920-1930s became the chronic features of Soviet every day life in the next decades. At the same time Soviet authorities emphasized on temporality of difficulties in satisfying the people’s needs. The author comes to conclusion that in the conditions of the formation of totalitarian regime the new consumption practices of town peoples became the important form of adaptation and confrontation to the ideological dogmas.
Key words: соnsumption, trade, everyday life, ideology, shortage, assortment, Soviet city.

У даному дослідженні розглядається матеріальне забезпечення дітей в радянській Україні в 1920-30-ті роки. В основу статті лягли документи органів забезпечення дитячих закладів, періодика, у тому числі візуальні джерела, фотографії дітей та дитячих товарів. Увага до світу дитинства з боку більшовиків обумовлювалася пріоритетним значенням, яке вони надавали вихованню молоді. Мілітаризація суспільства впродовж другої половини 1930-х років вплинула на зміни в асортименті дитячих товарів, який був покликаний виховувати будівельників та захисників радянської держави. Завдяки цьому дитяче споживання стало важливим елементом матеріальної культури «нового споживача». Чи була дитина самостійним споживачем? Дослідження питання споживання у радянському суспільстві 1920-30-х років перебуває на перетині кількох площин, які уособлюють його різні виміри для кожного представника соціальної, гендерної чи професійної групи, як-от робітників, селян, жінок, чоловіків тощо. У кожній з них можемо побачити і дитяче обличчя споживача, яке, попри свою «невидимість» у контексті великої історії, займає важливе місце у її творенні. Cаме в роки дитинства людина отримує у процесі соціалізації абсолютні цінності – доброту, любов, правду, справедливість, гідність, свободу, чесність, тому, очевидно, що від того, які саме цінності та яким чином вони засвоєні будуть залежати її громадянська позиція та майбутні погляди на суспільний устрій, державу. У даному дослідженні ж йде мова про дитяче споживання і товари, які отримували діти радянської України в 1920-ті роки та часи сталінізму.

22–23 вересня 2016 р. відбувся “2-й се-
мінар з еволюції роздрібної торгівлі: економічні, соціальні та політичні перспекти-
ви” у м. Уппсала, який організували кафедра економічної історії Університету міс-
та і Центр бізнес-історії міста Уппсала. Авторка пропонує огляд роботи семінару

У статті розглядаються особливості універсальних магазинів як торгівельних закладів в радянській Україні в 1920-1930-ті роки. Універмаг досліджується як унікальний простір міського споживання. В ідеології та пропаганді йому надавалося особливе місце, обумовлене необхідністю «закріплення перемог та переваг радянської культурної торгівлі», демократизації споживання та переходу на вищий щабель його розвитку. У міському просторі універмаги стали символами новизни, достатку, взірцями для інших торгівельних установ, важливими осередками міського життя. На їхньому прикладі у статті досліджується, яким чином у суспільному дискурсі відбувся перехід від образу «покупця» до «споживача». Їх інноваційність передбачала необхідність використання модерних тенденцій в облаштуванні простору, зокрема вітрин та прилавків. У технічному оснащенні універмаг був обладнаний за останніми вимогами часу з використанням механічних пристроїв та холодильних установок. Відкриття універсальних магазинів стало новим етапом у розвитку радянської торгівлі. Протягом 1920-1930-х років відбулося формування «нового радянського споживача» з властивою йому культурою та практиками споживання.
In the article the features of department stores as trade establishments in Soviet Ukraine in 1920-1930s are examined. Department store is investigated as unique space of urban consumption. It got the special place in ideology and propaganda and "fixed the victories and advantages of Soviet cultural trade", democratization of consumption. In urban space department stores became the symbol of novelty, sufficiency and example for other trade institutions. Special attention is given to the transition in public discourse the image from "customer" to "consumer" during 1920-1930s. The innovativeness of univermags led to the use of modern tendencies in the arrangement of space, in particular window displays and counters. It has been analyzed how department stores were equipped according to the last requirements of time with the help of mechanical devices and refrigeration units. It has been concluded that state department stores could have became a model of successful Soviet management and marketing in the field of trade. Nevertheless, it was not enough to create a properly equipped store space, because consumer and department store were in dependence from ideological and economic policies of Soviet authorities. At the same time, the opening of department stores became a new stage in the development of Soviet trade, where the consumer could have became the main actor of these processes. However, in spite of this fact, during 1920-1930s a "new Soviet consumer" with its culture and consumption practices took place was created.

The article touches upon the issue of consumption in Soviet city in 1920-1930s, which was connected with ideology and everyday life. Special attention is paid to the theoretical concept of “consumption”, its understanding by communist ideologists and authorities as well. It is spoken about the typical features of the consumption practices of this period, especially shortage of goods, their bad assortment and quality. The place of state in regulation of the consumption and ideological influence on consumer is analyzed. It is discovered that mass consumption was directed on the attainment the collective progress, but not on the satisfying of the individual needs. It is studied the consumer basket of different social groups of Soviet cities. Much attention is given to the investigation of the transformation process of the urban space of the early Soviet society in the investigated period. The article gives detailed analysis of new spaces of Soviet consumption such as univermags and cooperatives. It was the univermags that became the “face” of Soviet retail trade and place of satisfying consumer’s demands. At the same time the Soviet authorities actively used the old spaces of consumption putting them to the system of state retail trade. It should be noted about those cities as Kharkiv, Dnipropetrovs’k, and Mykolaiiv that were better satisfied with goods than others Ukrainian urban centers. It is discovered that during 1920s the consumer was important figure in the system of retail trade, because of existed competition between state and private trade. It is stressed that some of the consumption problems from 1920-1930s became the chronic features of Soviet every day life in the next decades. At the same time Soviet authorities emphasized on temporality of difficulties in satisfying the people’s needs. The author comes to conclusion that in the conditions of the formation of totalitarian regime the new consumption practices of town peoples became the important form of adaptation and confrontation to the ideological dogmas.
Key words: соnsumption, trade, everyday life, ideology, shortage, assortment, Soviet city.